У часи фейсбуку важко мовчати про те, де ти є, що робиш, про свої успіхи та зустрічі. А як не сказати про піст? Завтра всі шалено пересилатимуть якусь картинку з проханням простити всім підряд, щоб по інтернетному уставу побожності правильно відбути неділю прощення)) Ну і про піст треба буде теж щось “постити”, поширювати і т.д. Інакше піст буде недійсним.
•
А Слово Боже каже: мовчи! Не розказуй про свій піст нікому, крім Отця, і то тихенько. Навіть вигляд твій має бути цілком несхожим до того, хто постить. Гарна зачіска, світле обличчя, усмішка…
•
Найбільший піст – це стримати себе, щоб не розказати іншим, цілому світові, який ти праведний…
•
Найбільший піст – мати свою з Отцем тайну і не впускати туди нікого, хто має шанс побачити твою святість. Справжня святість – це те, що між мною і Богом, і це не для поширення…
~
UMT, Мт 6:16-18 «Коли ви поститеся, не прибирайте сумного вигляду, як лицеміри, які прикидаються, аби людям стало ясно, що вони постяться. Істинно кажу вам: вони вже сповна мають свою винагороду. Коли ви поститеся, зачешіть своє волосся та вмийте обличчя своє, щоб люди не побачили, що ви поститеся, щоб побачив лише Отець ваш, Якого ніхто не бачить. І Той, Хто бачить таємне, віддячить за це».
Сестра Антонія Зоряна Шелепило
